Студенти мали змогу задати будь-які питання, що їх цікавлять, у тому числі не дуже приємні.

На зустрічі були присутні:

Кладченко М.В., голова РСС КНТЕУ
Пастернак О.О., голова навчально-наукового РСС КНТЕУ
Тетьора К.О., секретар РСС КНТЕУ
Масюра К.О., журналіст "КНТЕУ-TV"
Мовсисян К.Г., голова студентської самооборони КНТЕУ
Хомчук А., член студентської самооборони КНТЕУ
Карайсенлі М., студент 1 курсу ФЕМП, один із студентів, які висувають вимоги до кандидатури нового Міністра та роботи Міністерства освіти і науки України.

Зустріч тривала більше двох годин. Ось деякі тези:

Студентський актив Майдану вчора передав Голові Верховної ради України звернення. Основні вимоги студентів:

1. Негайне відсторонення від виконання обов’язків заступника міністра освіти і науки України Суліми Євгена Миколайовича та недопущення його до зайняття адміністративних посад у майбутньому;
2. Узгодження кандидатури на посаду міністра освіти і науки України та його заступників, які відповідають за вищу освіту зі студентами, які зайняли приміщення Міністерства освіти і науки України з 21.02.2014 р.
3. Прийняти на поточній сесії Верховної Ради України законопроект «Про вищу освіту» №1187-2 за основу та не пізніше наступної сесії у цілому;
4. Забезпечення ефективного розслідування актів насилля та репресій щодо студентства в Україні за період з 22.11.2013 р.
5. Проведення незалежного аудиту за всіма векторами діяльності Міністерства освіти і науки України комісією, склад якої буде оголошено студентами.

"Анатолію Антоновичу, можете висловити Ваше ставлення до цих вимог?"

Ректор ознайомився зі зверненням та висловив загальну оцінку щодо заявлених пропозицій. Деякі моменти прокоментував окремо:

• "Роль Міністерства в різних законопроектах різна. Головна відмінність цих законопроектів (ред. – ЗУ Про вищу освіту) це частка академічної та фінансової автономії навчальних закладів. Я підтримаю той законопроект, який  підвищує роль цих автономій. Уявіть ситуацію, іноді університету треба профінансувати, наприклад, наукові розробки або практику студентів, як це часто вимагають підприємства, а ми не можемо. Якби навчальний заклад мав можливість розпоряджатися коштами спецфонду, який би розміщувався в банківській системі, а не в казначействі, освітня галузь почала  стрімко розвиватись".  
• "Крім того академічна автономія передбачала б самостійний вибір планів навчання для студентів. Ну навіщо студенти вчать історію України, якщо вони школярами вивчали її ще рік-два назад. Що, чому та як навчати має вирішувати університет".
• "Студентство має право висловлювати точку зору. Я вважаю, що громадську, навчальну та іншу діяльність можна та потрібно поєднувати. У нашому університеті ніколи не було і не буде утисків через політичні, релігійні та будь-які інші погляди. Ми відкриті до діалогу. І знаючи Ваші прагнення позбутися корупції та хабарництва в освіті, я Вас запевняю,  що університет очищається від тих, хто якимось чином причетний до сумнівних дій і паплюжить ім’я університету. Усі сигнали, що надходять ми обов’зково перевіряємо".
• "На сьогоднішній день економічна ситуація в країні дуже складна. Ми робимо все можливе, щоб університет функціонував, студенти та викладачі відчували підтримку, вчасно отримували стипендії та заробітну плату. Як ви знаєте фінансування університету здійснюється казначейством із загального (державного) та спеціального (університетського) фонду. Спецфонд наповнюється коштами від продажу продукції, виготовленої нашим Навчально-виробничим об’єднанням, продажу книг, послуг, що надають Інститут вищої кваліфікації і Центр сертифікації продукції та послуг. Кошти із загального фонду держбюджету, який наповнюється від сплати основних видів податків, які ви добре знаєте, -  витрачаються на оплату стипендій, заробітної плати. Так ось, ці кошти акумулюються в держказначействі. На рахунках університету достатньо коштів, щоб профінансувати заплановані, пріоритетні статті витрат у 2014 р.:  це і продовження утеплення корпусів, реконструкція спортивного манежу, створення лабораторій.   Однак не завжди це вдається, оскільки казначейство перерозподіляє фінанси відповідно до пріоритетів Міністерства фінансів. Ось і виходить, що ніби кошти є, а на казначейських рахунках їх немає. Щоб забезпечити більш менш нормальну роботу бюджетної сфери на рахунках казначейства має залишатись близько 2 млрд. грн., а вони мають накопичуватись від сплати мита, ПДВ і т.д.".
• "Ми часто здійснюємо розрахунки зі спецфонду, щоб зменшити навантаження на бюджет, але й це вдається вкрай важко. Країна на межі дефолту. Я кожного дня  контактую з Міністерством фінансів та виконавчими органами влади, вимагаючи  виконувати ними конституційні обов’язки для забезпечення прав людини на оплату праці. І хочу запевнити усіх, що оплата заробітної плати та стипендій буде виплачуватись в обумовлені строки та в повному обсязі".

"Анатолію Антоновичу, ходять чутки, що Ви підтримували політику Януковича? Можете розвінчати ці чутки?"

• "Симпатій до Януковича я ніколи не мав. Людина, що мала дві судимості не може бути Головнокомандуючим збройних сил. Як можна підтримувати людину, яка довела країну до колапсу".
• "У 2010 р. я був довіреною особою Ю.В. Тимошенко під час президентських виборів у Деснянському районі Києва".
• "До речі, Юлія Володимирівна набрала на 37 тис. голосів більше, ніж Янукович на нашому виборчому окрузі.  І не перемогла вона тоді, тому що не була забезпечена явка виборців у східних і південних областях".
• "У 2006 р. я був депутатом Деснянської райради від БЮТ".
• "Перший крок, який вивів людей на Майдан, це безвідповідальність та бездіяльність влади. Попов як голова КМДА не вийшов до студентів після подій 29 листопада 2013 р., а мав би. І ситуація могла бути вирішена. Але не він, ніхто інший цього не зробили".
• "Я вважаю, що після того як євроінтеграційна угода не була підписана, Президент та Прем’єр мали піти у відставку".

"Можете прокоментувати події, що сьогодні розгортаються у Криму?"

• "Знаєте, у людей - довга пам'ять. Територія України не завжди була такою, як ми її знаємо сьогодні. До 1918 р. і після  територія змінювалась: якісь землі відходили та повертались з під влади Австро-Угорщини, Османської імперії, Речі Посполитої, Румунії і т.д. Цим подіям передувала війна".  
• "У 1954 р. до України приєднали Крим. Крим завжди мав сильний проросійський вплив. Я впевнений, що ситуація стабілізується. Якщо ж ні, то в Крим ніхто не поїде – дорого та небезпечно".
• "Що мене особисто порадувало в останні дні, це те, що коли львів’яни висловили підтримку Сходу України та почали спілкуватись російською мовою, Схід України спілкувався українською".
• "Моя думка така: Україна, була, є та повинна залишитись суверенною, унітарною державою".

Зустріч завершилась на емоційному підйомі і впевненості в тому, що всі проблеми в країні будуть поступово вирішені.