Пані Лідія розпочала лекцію з базових питань, розкриваючи джерела міжнародного права (конвенції) та галузі, які регламентують цю сферу. Вона наголосила, що наразі у міждержавних відносинах відступили від правила надання гуманітарної допомоги «за проханням», а натомість пропонується особиста допомога у випадку збройного конфлікту, землетрусу чи іншого стихійного лиха постраждалій державі, яка, у свою чергу, обере ту, яка їй найбільш потрібна.

Генеральною Асамблеєю ООН у 1991 р. було прийнято резолюцію «Керівні принципи реагування на надзвичайні ситуації» і створено Управління ООН з координації гуманітарних справ. Схема гуманітарного реагування складається з 11 стадій/кластерів. В Україні з 2014 р. по 4 березня 2022 р. було задіяно лише 2 з них: «захист» та «житло». За перший тиждень повномасштабної війни активовано 10 з 11 кластерів (не функціонує лише «раннє відновлення»). Коли держава з тих чи інших причин не в змозі повноцінно забезпечити певну сферу, підключаються міжнародні урядові та неурядові організації (наприклад, «освіта» – UNICEF, «здоров’я» – ВООЗ, «продовольча безпека» – ФАО).

Завершуючи зустріч, пані Лідія дала пораду майбутнім юристам-міжнародникам: «Головна риса для вашої успішної кар’єри – уміння домовлятися. Важливо вміти говорити і слухати, йти на компроміси задля досягнення мети».

Студенти були у захваті, наскільки професійно та доступно було розкрито таку непросту та надзвичайно актуальну тему для України, наведено практичні приклади, розглянуто конкретні ситуації стихійних лих чи збройних конфліктів у Туреччині, Сирії, Судані.

Ми щиро вдячні пані Лідії за її нелегку роботу, за особистий внесок у захист прав наших постраждалих громадян!