Україна продовжує розвиватися - постійно відбуваються різноманітні заходи із залученням як українських, так і зарубіжних спеціалістів. Однією з найважливіших вважається щорічна історично-традиційна дискусія з питань макроекономічного аналізу та прогнозування "Україна: перспективи розвитку" під егідою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Але цей рік є дуже визначним: у майже двадцятирічній історії заходу уперше до складання консенсус-прогнозу були долучені матеріали, надані студентами та аспірантами вищих навчальних закладів України. Київський національний торговельно-економічний університет представляв факультет економіки, менеджменту та психології, зокрема: кафедра публічного управління та адміністрування, кафедра менеджменту та кафедра економічної теорії та конкурентної політики.

Студенти та молоді науковці кафедри публічного управління та адміністрування, серед яких особливо хотілося б відзначити Бойко Людмилу, Лавринович Олександру та Перетятько Анну. Вони підготували та надали узагальнений прогноз на наступні чотири роки (2019-2022) за основними макроекономічними показниками, а також заповнили анкети щодо визначення можливих загроз та ризиків для економіки України. Ці дані разом із коментарями також були використані під час складання друкованого консенсус-прогнозу, який був виданий кожному учаснику дискусії.

Захід розпочався привітальними словами Степана Кубова - Першого віце-прем'єр-міністра та Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Він щиро подякував кожному, хто долучився до до дискусії та додав, що участь активної молоді є дуже важливою для розвитку нашої держави. Також слово мала Лотта Сільвандер — Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні. Вона зазначила, що такі події із залученням молодого покоління є дуже важливим показником розвитку України.

Після цих надихаючих слів була розпочата основна частина дискусії. Спочатку Валерія Войтенко, заступник директора департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування, виступила із презентацією консенсусних оцінок на базі матеріалів. Важливо відзначити, що вона використала матеріали, надані студентами та молодими вченими кафедри публічного управління та адміністрування. Пані Войтенко стверджувала, що за найважливішими критеріями оцінки внутрішніх ризиків (рівень корупції, швидкість проведення реформ, трудова міграція та дефіцит державного бюджету) думка молоді значно відрізняється від думки експертів. А саме позиція студентів завжди є на кілька пунктів вищою, ніж у експертів. Зокрема, найбільший розрив є за критерієм "Рівень корупції": молодь вважає його високий показник дуже великою загрозою для продовження економічного зростання в Україні, тоді як експерти відзначають, що більш загрозливим є повільний темп проведення реформ.

Наступною була дискусія, яку вела Наталія Горшкова — директор департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування. Темою був короткий огляд представлених консенсусних оцінок.

У кожній дискусії брали участь як експерти, так і студенти. Свою думку з приводу дискусійних питань неодноразово висловлювала студентка третього курсу факультету економіки, менеджменту та психології Бойко Людмила. У підсумку було сказано, що засновники дискусії дуже цінують думку молоді та вважають, що ті слова, які були сказані сьогодні, за декілька років стануть нашою реальністю. Також студенти були запрошені на екскурсію до Кабінету Міністрів України, яка відбулась одразу після завершення дискусії.

Сподіваємось, що активне залучення молоді до розробки економічних прогнозів стане гарною традицією в майбутньому.