Відповідно до етичного кодексу ученого України в університеті діє система заходів щодо дотримання вимог наукової етики: недопущення порушень авторського права, несанкціонованих текстових запозичень (академічного плагіату) у наукових працях. 

Нагадуємо, що будь-яка письмова робота – це, перш за все, самостійна робота, в якій автор повинен вміти на основі аналізу літературних джерел провести власні дослідження, прийти до власних висновків, пропозицій, висновків, або описати загальний підхід, проблему. З цих позицій, необхідно показати здатність самостійного критичного сприйняття і аналізу прочитаної інформації, вміти правильно використовувати літературні джерела, правильно цитувати їх, посилатися на них.

Плагіат виражається в публікації під своїм ім'ям чужого твору, а також запозичення фрагментів чужих творів без зазначення джерела запозичення.

Плагіат може спостерігатися в двох видах:

• дослівний виклад чужого тексту;
• парафразу – виклад чужого тексту із заміною слів і виразів без зміни змісту запозиченого тексту, нечесне перефразування - замаскований плагіат.
• компілятивність – написання тексту на основі запозичення думки з різних джерел, шляхом їх поєднання компіляції). «Творчість» на основі чужих досліджень без самостійного опрацювання джерел.

Коректне цитування творів – процедура полягає в коректній вказівці авторів творів – першоджерел, попередників. Крім етичних міркувань, подібне цитування може мати ряд прагматичних підстав: дозволяє грамотно організовувати свою інтелектуальну працю і за необхідності легко знаходити першоджерело.

Коректні способи запозичення (цитування):

• коректне запозичення із зазначенням бібліографічного або електронного джерела;
• непряме цитування із зазначенням авторів, а іноді і джерела, що виражається в реферативному або анотованому викладі концепції, ідей, поняття та ін.;
• бібліографічна інформація, включена в посилання і список використаної літератури.